Осінь

Осінь...тіні людей...
Затамовуєш подихи...
Колір зникне з очей,
І залишаться дотики...
Чуєш краплі дощу
На своєму обличчі?
Знаєш, я полечу
В світ потойбіччя

Назустріч вітрам,
Назустріч дощу
Розправляю я крила...
В душі стоїть крик
І я не мовчу,
Вже терпіти не сила...
Сховаю свій біль,
Тупий-гострий біль
В серці хворого тіла...
І змию дощем,
Солоним дощем,
Ти так захотіла...

Хвилі, мов дикий звір,
Розбивають міцну стіну...
Мрії...у дивний вир
Припиняю сліпу я війну...
В жилах стигне
П`яна кров,
І думи мої в тисках...
Був обман, не любов,
Тепер я вільний птах!

© Copyright: Таня Касьян, 2011

Добавить комментарий:

Необходимо пройти регистрацию или войти