Корида
Знову ранок! Розхристана постіль
Сором’язливо дивиться в стелю.
Непомітно, тихесенько в гості
Сонце входить ще в сонну оселю.
Плями-Зайці чіпляє на стіни,
На підлогу виводить квадрилью.
Перетворює сірі картини
На яскраву, веселу Севілью!
Сивий хлопець п’є каву гарячу,
Розігріту тореро з Севільї!
Має хлопець веселую вдачу.
Прагне бути часткою квадрильї!
