Засинай
Засинай же, чого чекаєш,
Дзвоник, чи що він приїде?
Та сама ж правду знаєш,
Цього разу знову не вийде.
Що с того, колись це стане -
Реально і зовсім так близько,
Знаю, новий ранок настане,
Бач, як птахи летять низько…
Смішно, що така ти наївна,
Мрієш, завжди віриш у диво,
Багатьом здалася би дивна,
А для нього сама вродлива.
Що ж, впертість тобі пасує,
Бережи цю завзятість мила!
І кохання, якщо в світі існує,
Поряд з ним станеш ти сива.
