Та хіба ж, нам багато треба?
Та хіба ж, нам багато треба?
Була до душі, щоб робота,
Блакитного ясного неба,
Відчувалась би рідних турбота.
На всіх чистоти галявинах,
Грошей, трохи більше ніж вдосталь,
Був, щоб порядок в обставинах,
І погляд свій впевнено вдаль,
Чи ми так багато бажаємо?
Хтось досить толковий при владі,
Простої поваги чекаємо,
Так, чемності теж будемо раді.
Із коханими щастя людського,
Щоб в оселі своїй пити каву,
Перспективи, було би чудово,
Щось приємне іще на забаву.
