ЦАРСЬКИЙ БАТІГ
Вчорашнє сонце виллялось туманом…
Кисіль молочний ранок не доїв,
Сусідський пес щось бреше за парканом…
Мабуть сусіда його не напоїв!
Він каже про тяжку собачу долю.
Про дні і ночі зшиті ланцюгом!
Але ж він сам обрав свою неволю
І так живе між щамі й батогом!
Бува, сусіда пса свого попестить.
До щів холодних вкине хліба шмат,
І він, дурний, таке собі накреслить,
Що з паном він уже як брат, чи сват?!
