П Н О М – П Е Н Ь


І падав сніг…І сипалась зневіра!
Якою ж буде доля в Судний День?!
Яка чигає Божа Кара й Міра?!
Чи розцвіте колись засохлий Пень?!

Стоять рядком Тополі край дороги
І просять в перехожого тепла!
А зайці в лісі прагнуть перемоги?!
Їх проковтнула мряка та імла!

Гуде юрба, не вірячи в майбутнє!
Сніг нищить все: Надію і Любов!
Лишається Дитинство - світле, сутнє!
Нуртує в венах ще гаряча кров!

Летить над містом Синьо-Жовта Птаха -
Частинка Неба, Сонця і Буття!
А на картині Гойї - гола Маха
Грудьми своїми кличе до життя

Короткого, потужного, стрімкого,
Як спуск з гори на лижах в ясний день!
Життя такого ніжного, крихкого,
Якого прагне і трухлявий Пень!

Сніг падає квітневий…Він – останній…
Нарцис засипав, крокус і тюльпан…
Жовтневий сніг назвемо разом – ранній!
Він заморозив фікус і банан?!

Банани ж не ростуть у нас на полі!
Де був «Кінець» і де тепер «Початок»?!
А президенти у своєму колі
Народам видають щось «без краваток»!

Що саме?! Тільки сніг напевно знає!
Він валить на городи й смітники…
Бананову республіку хитає!
До Раю продає усім квитки…

фото: Пномпень - столиця Камбоджи
03.04.2014

Последние записи в разделе: Поэзия

ТУТ і ТАМ
Ранок
Двое
Вам!
Тут і там
Місто мрій
До небокраю

Добавить комментарий:

Необходимо пройти регистрацию или войти




Хостинг
Связь с администрацией
Реклама
По вопросам сотрудничества

Все права на информационные материалы, размещенные на нашем ресурсе, принадлежат их авторам.
Полное или частичное копирование авторских материалов должно сопровождаться указанием первоисточника (для интернет-изданий обязательна гиперссылка). ГуРу. © 2007-2017
0.003028