Рояльна картина
Пишу картину свіжу на роялі
На білому: зелене, вохра, чорне …
Вино у кришталевому бокалі
І музика до себе тулить, горне…
Росою ранок стукає у вікна,
Бринить кришталь і ноти б’ють у скроні!
Йде спати Ніч натомлена, вагітна,
Рудий сусіда палить на балконі…
Я мию пензлі струмом електричним,
Сушу картину подихом Світанку
І так зненацька рухом спонтанічним
Хапаю Ніч за коси, наче бранку!
Куди ідеш! Ти ще не все сказала!
Побудь зі мною ще хоча б хвилинку.
Картину Світла ти не дописала!
Залишила лише малу картинку.
А всі ж так прагнуть світла серед ночі,
Коли Земля пробудиться нарешті!
Коли без масок щирі, добрі очі
Нас привітають в Празі, Будапешті…
Тому давай! Лишись хоч на хвилину!
Нехай сусіда курить на балконі…
Ми на роялі дограємо картину
І сонце намалюємо в вазоні!
13 квітня 2014 р. Маріуполь
