Вино із кульбаб
Я наллю келих вина із кульбаб,
І зустріну весну бешкетницю,
Тільки чесно, сьогодні чому рад?
Що за сенс, нести нісенітницю?
Підставлю обличчя під промінні,
Так чекала на них купу місяців,
Почуття всі щирі, давно на обміні,
Повно жінок «колорадів» і хлопців.
Відчуваю зради, великі й маленькі,
Добре серце загартовано досить…
У всіх є гріхи за собою дрібненькі,
А земля ж, не таких навіть носить.
За вікном птахи зустрічають весну,
У природи все чесно, за графіком,
Наші ночі прозорі…де я не засну,
Знов закутаю барвистим шарфиком.
