За МИР
Весняна смакота серед війни,
Та подивіться на свої обличчя,
Чи ваші діти побачать світлі сни?
І нащо повертать середньовіччя?
Війна з сусідами, або батьками,
З собою, щоб черствими не стати,
Та схаменіться, що це таке з нами?!
Ми ж люди, однаково всіх звати.
Війна, безжальна,вщент вона гнила,
А на кону душа, та навіть мізки,
Все мелете один про одного дива,
Кидаючи в могили чиїсь кістки.
Війні потрібна ваша тиха згода,
Поки є ті, хто хоче помирати,
Кишені ви набиваєте «урода»
І досить «патріотів» удавати!
