Омар Хайям
«Живи сьогодні, хоч його так мало!»
Омар Хайям цю мудрість дарував.
Та нам завжди чогось там бракувало,
А дехто ці слова і не читав.
Ми річкою життя пливли, мов зайці,
Яких Мазай на кригах рятував.
Частушки грали всі на балалайці,
Замість любові, ми ловили Ґав.
Ловили Ґав, складали їх докупи
І думали, що це і є життя?!
А поруч з нами, тут, вельможні дупи
Все відбирали в нас без каяття!
Ми вірили в царя, а не героя.
І голос віддавали за кістки.
Ми маємо сьогодні гемороя.
На кладовищах – сльози і вінки…
А Ґави все літають над містами
І множаться, що в полі гризуни,
Вбивають паперовими словами,
Вбивають душі навіть без війни.
