Акації
Акації, порепані, мов дині,
Покручені до неба тягнуть руки!
Колись розкішно-молоді, а нині -
Сидять на вітах тільки чорні круки!
А поруч дерев’яний стовп столітній,
Оплутаний іржавими дротами…
Джміль прогудів, тут пан кульгає літній,
Яскраве сонце грається над нами.
Червоні маки тут ростуть роками.
Стрибають в воду галасливі жаби.
Акації напружились гілками.
В степах далеких плачуть Скіфські Баби.
