Цвяхи


Старі, покручені, іржаві
Цвяхи рівняю у саду.
Чи допоможе це Державі?!
Чи розпорошить це біду?!

Цвяхи, звичайно, піддаються
І, мов солдати, йдуть у бій.
Вони то плачуть, то сміються.
Тут кожний в дошку буде свій!

У тіло дошки входять легко
І створюють новий паркан.
Ричить за цим парканом дехто
І б’є в військовий барабан!

Боїться він нових парканів
І загартованих цвяхів.
Наставив всюди він парканів
Та мружить очі від вогнів.

Вогнів свободи і братерства,
Вогнів любові та життя!
Цвяхи рівняю для мистецтва
Нового нашого буття!
26.07.2014

Последние записи в разделе: Поэзия

ТУТ і ТАМ
Ранок
Двое
Вам!
Тут і там
Місто мрій
До небокраю

Добавить комментарий:

Необходимо пройти регистрацию или войти




Хостинг
Связь с администрацией
Реклама
По вопросам сотрудничества

Все права на информационные материалы, размещенные на нашем ресурсе, принадлежат их авторам.
Полное или частичное копирование авторских материалов должно сопровождаться указанием первоисточника (для интернет-изданий обязательна гиперссылка). ГуРу. © 2007-2017
0.003868