Жабо-царівни


Маленьке жабеня так їсти хоче,
Що муху може миттю проковтнути!
Струмок шумить, сміється і регоче
Ще й витівку веселу прагне втнути!

Маленьке жабеня сидить у рясці,
Аж близько підповзуть дурні комахи.
Попались бідні! Тепер вони у пастці.
І вже обідом будуть ці невдахи.

А жабенята дивляться в віконце…
Попереду вечеря і сніданок!
В зеленій рясці проводжають сонце
І тут же зустрічають свіжий ранок!

Їх налякати може тільки злива,
Або рибалка вудками страшними.
А втім – все добре! Доля хоч мінлива,
Милуємося днями золотими!

Спимо, їмо, п’ємо джерельну воду,
На сіро-чорних чекаємо комах.
Життям своїм ми творимо природу.
Нам не потрібні тут Шуберт, Моцарт, Бах!

Співаємо ми разом акапельно.
В період шлюбний чути нас усюди.
Стрілу царевич, випускав даремно.
Царівнам-жабам не потрібні люди!
11.08.2014

Последние записи в разделе: Поэзия

ТУТ і ТАМ
Ранок
Двое
Вам!
Тут і там
Місто мрій
До небокраю

Добавить комментарий:

Необходимо пройти регистрацию или войти




Хостинг
Связь с администрацией
Реклама
По вопросам сотрудничества

Все права на информационные материалы, размещенные на нашем ресурсе, принадлежат их авторам.
Полное или частичное копирование авторских материалов должно сопровождаться указанием первоисточника (для интернет-изданий обязательна гиперссылка). ГуРу. © 2007-2017
0.004434