СВС
Ми в Києві, когось жене до Львова.
Все вирішив за нас мізерний Пу.
У новоросі тепер російська мова,
Належать храми русскаму папу.
Попи-папуги, привиди-панами…
З Хрещатика – так просто в небуття!
Відчинені до Раю й Пекла брами.
А чи готові ми до каяття?!
До сповіді про те, що не зробили,
Про те, як ґвалтували власний дім,
Як під Тризубом рідну Матір били,
Сховавши свою суть під маску-грим.
Чи ждуть тепер Австралія, Канада?!
Які є ще у Світі береги?!
Яка сьогодні прийме нас громада,
Де друзі є, а де є вороги?!
Нам кажуть росіяни: «Вас немає!
Немає і ніколи не було!»
Сльоза кривава по щоці сповзає,
Летить над Світом наше еНеЛО
Заквітчане стрічками, рушниками,
Вільно пролітає над Москвою.
Сідайте добрі люди разом з нами!
На Марсі Вкраїнською Весною
Буятиме все радо гарбузами,
Пшеницею і житом, і вогнем.
Збудуємо нову Країну з вами.
Потішимось нарешті чистим днем!
В блакить озер, морів та океанів!
Червоний Марс убрали Ми в Блакить.
Народження Всеукраїнських Станів,
Святкуємо, як чисту, світлу мить!
