Ґрааль
Вітер впав у трави відпочити…
Я всіх дуже прошу: не збудіть!
Треба його коциком прикрити,
Ще подушку швидше принесіть!
Каву з молоком готуйте, друзі.
Як проснеться, хай поп’є собі.
Десь Калина жде Його у лузі…
Краплі сліз і крові на губі.
Краплі сліз він висушить цілунком,
Кров червону злиже, мов вампір.
Вкриє небо райдужним малюнком
І втече за обрій, наче звір.
Дикий звір, сполоханий зненацька.
Хижий звір, що прагне забуття.
Він пропав… Картина ж чудернацька
Залишилась там без вороття.
Вітер в полі, а Калина в Лузі.
Світ за очі летимо у даль…
Летимо… І на останній смузі
Там Священний вхопимо ґрааль!
Він відродить нам Калину в Лузі
І поверне Вітер вітрякам,
Щоб ніколи не були ми в тузі,
Квіти не складали воякам.
Вітер впав у трави відпочити…
