До_Ре_Мі ♫
До тепер, до вчора, до сьогодні
Достояв, достукався, доспав.
Розгулялись сили надприродні,
Від морозу червоніє став.
Донеможна п’ю до дна тривогу,
До глибин червоного вина.
До остатку п’ю країну вбогу,
Бо моя, моя у тім вина.
Дохрестив і навіть дохрестився,
Достояв і тихо доспівав.
Знову Бог у яслах оповився,
Але люд ці ясла розламав.
До межі, до краю, до світанку.
ДоРеМіФаСоль і знову – До!
Міцно обіймаю ніч-коханку
І вливаю в келихи Бордо!
ДоРеМі, достаток, до неділі.
До неділі ще – далека путь!
Долетіли гуси білі - білі.
Разом доклювали зерна-суть.
Суть – світанок, сонце і морози,
Шурхіт листя, ожеледь і сон,
В березні – тюльпани і мімози,
Влітку рута прикрашає трон!
Рута - м’ята в сонячному сяйві,
Рута - м’ята в зорянім дощу.
З пісні викидаю ноти зайві,
Вірші знову травами пишу.
