Ти – це ти, а я – це я


Ти – це ти, а я – це я.
Шкода, що немає нас.
Де колись була вода –
Тільки аромат «Прованс».

Майоріли почуття
Наче прапор у вогні.
Де буди ми – там нема,
Тільки тіні, тай німі.

Як почути коли час
Вибиває ґрунт з під ніг.
Шкода, що немає нас,
Коли впаде білий сніг.

Коли по рукам піде
Металевим смокам жаль:
Нас ніхто вже не знайде,
як утрачений Грааль.

Шляхом твоїм не піду.
Не підеш і ти моїм.
Я ніколи не знайду,
Щоб назвати лиш своїм.

На долонях голки білі:
Доторкнусь і кров піде.
Та хіба я маю сили,
Щоб знайти те – лиш своє?

Смуток огортає плечі.
Може ти зігрієш скроні…
Може саме ти, нарешті,
Доторкнешся до долоні…

Ти – це ти, а я - це я.
Може в всесвіті є час,
Де існує для любові
Простір, створений для нас…

9.11.2014
01.12.2014

Последние записи в разделе: Поэзия

ТУТ і ТАМ
Ранок
Двое
Вам!
Тут і там
Місто мрій
До небокраю

Добавить комментарий:

Необходимо пройти регистрацию или войти




Хостинг
Связь с администрацией
Реклама
По вопросам сотрудничества

Все права на информационные материалы, размещенные на нашем ресурсе, принадлежат их авторам.
Полное или частичное копирование авторских материалов должно сопровождаться указанием первоисточника (для интернет-изданий обязательна гиперссылка). ГуРу. © 2007-2024
0.004710