Полюбити
Я хотів би відмотати плівку
Ну хоча б на рік, а може – три?!
Та в минуле не куплю путівку,
Бо її вже віднесли вітри.
Віднесли у Тридев’яте царство,
За бездонне море-океан!
А мої невігластво, недбальство
Залишились, мов старий паркан,
На межі між вчора і сьогодні.
На межі – туди, або назад.
І такі умови тут погодні,
Що не вийдеш голим на парад.
Треба одягатись найтепліше
В щире слово чистої душі.
Треба полюбити найпростіше,
Полюбити Рай у шалаші.
