Пагорб Весни
Відпустіть мене у Тель Авів!
Хочу ще до Лондона, Мадрида…
Бо без них неначе і не жив!
Ще й не бачив, що воно – корида…
Відпустіть мене у Тель Авів
Подивитись на євреїв в пейсах,
Наковтатись там весняних днів,
На Седер прийти в Священний Пейсах!
Відпустіть мене у Тель Авів
Зрозуміти хто я і для чого
Заблукав поміж порожніх слів
І чому мене так судять строго!
Відпустіть мене у Тель Авів
Доторкнутись до пісків гарячих!
Хай це буде сон посеред снів,
Що його відчує і незрячий!
Відпустіть мене у Тель Авів
В море загорнутись Середземне!
Так давно нічого не хотів,
Бо життя – коротке і буремне!
Вже мене чекає Тель Авів!
