Вона і він
Вона і він, сюжет незвичний,
Так мало спільного було,
В очах ентузіазм хронічний,
Їх долі й погляди звело.
Вона хотіла бути поряд,
І відчувати дотик рук,
Він зі всього робив обряд,
Чим дарував їй купу мук.
Його тягнуло безнадійно,
Хоч опирався він як міг,
Вона дивилась благоговійно,
Чекала, як розтане сніг.
Один для одного натхнення,
Безсонні ночі, щастя дні,
Коли в очах їх мерехтіння,
Перетиналось десь на дні.
Так і живуть один у одного,
В думках і мріях, уві сні…
Вірша немає мабуть жодного,
Без нього…зустріч на весні.
