Не люблю...
А знаєш, що я зовсім не люблю?
Брехню людську, відверту, не прикриту,
Цинічний погляд в очі не терплю,
Відмовку скору, навіть не умиту.
Не вірю в щирість слів усіх без дії,
Без цукру ненавиджу я каву,
Постійно важко жити у надії,
Коли із тебе робить хтось забаву.
Так вийшло - чекати я не вмію,
І не люблю нездійснених бажань,
Багато чого в світі розумію,
Не зрозумію я лише «незнань».
