Фантоми
Фантазії, фантоми, Фантомас.
Фантазіями всі жили роками.
Пили сторіччя, мов холодний квас,
Не милувались зовсім ми зірками.
Фантазії, фантоми, фанти, квас.
Сміття фантоми кинули у лісі?!
Про що ж цей вірш? Про небо і про нас!
Про ластівку, її гніздечко в стрісі.
Натер мозолі. Подорож далека…
У просторі і часі - ціла вічність!
Летить над ставом чорногуз-лелека.
У голову вповзає нєпрілічьність!
Зійшла Венера з Неба не одіта…
Студенти ж прагнуть м’яса і мівіни!
Ніби компот холодний серед літа,
Народ ковтає жадібно новини !
Фантазії, фантоми, Фантомас.
Співають комарі вампірну оду!
Про що цей вірш?! Про м'ясо і про квас,
Про те, як захаращили природу!
Про що цей вірш?! Про Бога і про нас.
Ще про війну, яку ми розпалили!
У холодильнику – прокислий квас,
А ластівки гніздечко не довили!
