Іти по воді
З розбитим склом відсутності подій
Лежить стара мобілка на підлозі.
Святий Микола з торбою Надій
Вже зовсім близько, він вже на порозі.
У торбі: шоколад – солодкий рай,
Розмова дружня, радості хвилини,
Прозоро-чистий, вільний небокрай,
Потужно-сильні, ароматні зміни.
Усім Микола з торби роздає.
Усім, хто вірить і бажає миру.
Над Світом зранку сонечко встає,
А в Світі знову хтось паплюжить Віру.
Іде Микола з торбою Надій.
Беріть о, Люде, подарунок Божий!
Та заважає дідько-буревій.
Він в білому на янгола так схожий.
Під білим пір’ям лютої зими
Чорт від людей ховає сутність хижу.
Довірливі і недолугі ми
Впускаємо нечистого у хижу.
Він править бал в країні і серцях,
Мов жито в полі, жне здорові душі,
А наречені Віри у вінцях
По морю йдуть, немов ідуть по суші.
Святий Микола з торбою Надій
Бажає завітати в кожну хату.
Для нас здійснити мільйон мільйонів мрій!
Зробити Землю Вірою багату!
