До небокраю
Через терні до небокраю
Прориваємося, так завзято.
Я нащадкам поради не маю,
Бо сама помилялась багато.
Через хащі ці всі, бруд життя,
Ви ідіть так, як вмієте – щиро.
Набувайте досвід, знання,
Проживайте хвилини красиво.
Десь вас світло зігріє яскраве,
На якомусь етапі шляху,
І все те, що здавалось вам мляве,
Можливо, осмилиться наверху.
