ТУТ і ТАМ
Між Там і Тут, між Небом і Землею,
У світлі днів, у темряві ночей
У дзеркалі маленькому своєму
Ти бачиш віддзеркалення очей.
У дзеркалі – блакитні, недосяжні,
Глибокі, полохливі, мов птахи.
Гудуть роки, що потяги вантажні.
Летять у Вирій рідні береги.
Летять у Вирій! Зустрічі, прощання…
Баскими кіньми всі - у далечінь!
В очах блакитних – втома і зітхання.
Блакитні очі п’ють небесну синь!
У Небі розчиняються блакитні!
Блакитні очі – дзеркало життя.
Сузір’я розблукалися вагітні
Між Там і Тут у пошуках буття.
Сузір’я, ніч, холодний вітер, осінь…
І дзеркало холодне наче смерть
А очі все блакитні й чисті досі,
Хоч вже зима з’їдає літню дерть.